Доля української мови в надійних руках майбутнього покоління. Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя — усеце показник цивілізованості суспільства [Олександр Пономарів]. Серед найдорожчих і найсвятіших традицій, які роками напрацьовувались в Острозькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1, чи не найціннішою стала традиція вшановування рідної української мови щороку 9 листопада у День української писемності та мовлення. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця. Преподобний Нестор-літописець — киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя. Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Впродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI-IX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ-ХІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х-ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV-ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко. Разом із розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги. Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя. Тому в 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. У день української писемності та мови учні 6-В класу нашої школи під керівництвом Ярмольчук Н.І. долучились до написання Всеукраїнського диктанту єдності, провели акцію «Спілкуймося українською». Було організовано випуск стіннівок «Культура мовлення», «Там, де живе рідна мова, живе український народ», вчитель Янчук О.Є.. Проведено мовознавчий брейн-ринг, під час якого учні познайомились зі сторінками історії української мови. Мовний турнір між учнями 6-А та 6-Б класів «Ну що б, здавалося, слова» (вчитель Харитоненко Н.М.), сприяв поглибленню знань учнів про мову. Цікавими були п»ятихвилинки для учнів 3-4 класів (інформ-досьє «Мова наша-серце наше»), вчитель Корж Т.С.. У цей день стартував Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика, бо він був переконаний, що є мова — є й держава, немає мови — немає держави. Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді. Рік від року конкурс набуває популярності, бо головна мета цього мовного змагання — утверджувати державний статус української мови, підносити її престиж. У нашій школі конкурс популярний серед учнів 3-11 класів. У цьому навчальному році у І етапі конкурсу взяли участь 65 учнів, 20 з яких стали учасниками ІІ (міського) етапу конкурсу. 9 листопада 2016 року в День української писемності та мови у світлиці Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки було відзначено переможців щорічного літературного конкурсу “Перло многоцінне”, який проводиться Рівненським обласним об’єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка спільно з управлінням освіти і науки облдержадміністрації. З-поміж 1500 представлених на конкурс робіт було відібрано кращі з кращих. Відрадно, що серед розмаїття учнівських та студентських доробків журі конкурсу, очолюване відомим українським письменником Євгеном Шморгуном, відзначило роботи учениць нашої школи- Ундір Любові, 4-В клас, вчитель Ющенко Н.І., та Нечипорук Надії, 10-А клас, вчитель Ковальчук Л.А.. Отож, дівчата стали переможцями обласного літературного конкурсу “Перло многоцінне - 2016”. Хто ж вони такі, наші переможці? Ундір Любов має високий навчальний потенціал. З цікавістю опановує всі шкільні предмети. На уроках працює активно, творчо. Багато читає художньої літератури, творчо мислить, грамотно викладає свої думки.Неодноразово брала участь у мовно-літературних конкурсах, двічі була учасницею творчого конкурсу для учнів Рівненщини «Перло многоцінне». Є переможницею шкільного та міського конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика. У вільний час любить виконувати завдання на сторінці «Дитинець» (газета українських письменників «Літературна Україна»), читати журнал «Барвінок», розгадувати загадки, складати вірші, вишивати, робити різні вироби з паперу. Нечипорук Надія пише про себе так : « Чому я люблю писати – важко сказати. Одним із моїх захоплень є читання книг. А коли читаєш, виникає бажання самому написати щось таке, чим інші люди захоплювалися б, що з радістю і нетерпінням брали б у руки. Разом з тим, також хочеться донести до інших свій погляд на певні проблеми, розкрити якесь питання, закликати. Крім читання книг, я люблю, мабуть, як і всі, подивитись якийсь фільм, погуляти. Улюблених предметів у школі багато, хоча найбільше все-таки подобається українська мова та українська й світова літератури, історія, географія. У майбутньому хочу стати журналістом, адже саме ця професія допоможе мені здійснити свої мрії та використати свій талант.». Також з-поміж 7 - 6 учнів нашої школи стали переможцями ІІ етапу (міського) мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів 5-11 класів. Це 5 клас- Сивук Анна, вчитель Корж Т.С., 6 клас- Співак Дарія, вчитель Клебан О.І., 8 клас-Сиротюк Анастасія, вчитель Янчук О.Є., 9 клас-Захарчук Юлія, вчитель Янчук О.Є., 10 клас-Легейзюк Ілона, вчитель. Ковальчук Л.А., 11 клас, Степанюк Юлія, вчитель Харитоненко Н.М..Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського: Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде. Вірно і слухняно. Нехай вона щоразу служить вам, хоч і живе своїм живим життям. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків. Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того змінити, але може на краще змінити саму себе. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою. Дивлячись у світлі з іскринками надії та впевненості оченята наших маленьких шанувальників рідної мови, можу запевнити вас, дорослі, гідне майбутнє у нашої держави є! Заступник директора з навчальної роботи Острозької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Ярмольчук Н.І.