Піший туристський спортивний похід 1-ї категорії складності Кременецькими горами та Острозькою прохідною долиною,
що був здійснений з 26.03 по 01.04.2017 р.
Протягом весняних канікул, вчителі Острозької ЗОШ І-ІІІ ст.. №1, за сприяння міського відділу освіти, організували піший похід з Почаєва до Острога.
Докладна нитка маршруту проходила: Почаїв – с. Дунаїв – г. Божа – с. Онишківці – г. Маслятин – м. Кременець – с. Стіжок – с. Мала Іловиця – Музей штабу ВО УПА «Волинь-Південь» - монастир в ур. Гурби – ур. Зіньків камінь – с. Ілляшівка – с. Новомалин – с. Межирич – м. Острог.
Учасниками походу були всі представники Острозької ЗОШ І-ІІІ ст.. №1:
Гулько Андрій Володимирович, вчитель основ здоров’я, медицини та керівник гуртка по туризму. Керівник походу.
Гриценя Олександр Володимирович, лаборант, заступник керівника походу.
Маліванчук Іван Миколайович, учень 11-Б класу.
Лапчук Дмитро Сергійович, учень 8-А класу.
Крутій Владислав Юрійович, учень 8-Б класу.
Плісецький Ян Миколайович, учень 8-В класу.
Федорчук Андрій Валерійович, учень 8-А класу.
Ковальська Анна Валерівна, учениця 11-Б класу.
Ідея походу полягала в практичному закріпленні знань і навичок, отриманих протягом навчання на заняттях з туристичної підготовки. Крім того, нитка маршруту була наповнена цікавими природними та історико-культурними об’єктами, що сприяло духовно-естетичному розвитку учасників походу та патріотичному вихованню. При підготовці групи до подорожі всі учасники брали участь у походах вихідного дня, краєзнавчих експедиціях.
Відеоролик з походу ви можете побачити за наступним посиланням:
Вихідною точкою походу обрали м.Почаїв у зв’язку з тим, що це центр православного паломництва. З давновік вважався важливим пунктом багатьох мандрівок українських прочан. Окрім цього – це і унікальна історико-культурна, архітектурна пам’ятка українського народу. Учасники мали змогу відразу після приїзду поступово адаптуватися до умов походу і позитивно налаштуватися до подорожі, здійснивши екскурсію по святиням Почаївської лаври.
Нитка маршруту пролягала таким чином, що учасники походу відвідали багато унікальних та цікавих пам’яток української історії. Проходили цікавими природно-географічними місцями. Протягом кожного дня, учасники долали приблизно 20-25 км.
Пішохідний похід першої категорії складності по Кременецьких горах істотно відрізняється від аналогічних походів по Карпатах і Криму, оскільки рельєф району подорожі є за геологічною будовою не гірським, а височинним. Основними перешкодами для туриста тут стають не гірські хребти та перевали, а пересічена яружно-балкова місцевість в одних районах та значна заболоченість в інших.
Весь маршрут був чітко продуманий і розписаний ще до початку самого походу. Місця ночівлі обиралися також з урахуванням всіх необхідних складових: розведення вогню, вода, розташування від населеного пункту. Шість ночівель в палатках, учасники походу провели із задоволенням та з цікавістю. В м. Кременці туристи мали змогу побачити і побувати в невеличких печерах. Відвідали відому гору «Бона» (Замкова), та цікаве місце – «Дівочі скелі». За весь період походу, побували і скупалися в двох особливих та лікувальних джерелах: дж. Св. Анни (с. Онишківці) та дж. Св. Амфілохія (с. Мала Іловиця). Відвідали ряд урочищ (ур. Гурби, ур. Вільхава, ур. Зіньків камінь, ур. Пекло). Особливо дітям сподобалися вечірні «посиденьки» біля вогнища. На кожен день призначалися чергові, які повинні були підготовити все для того, щоб приготувати їжу. Потрібно, також, відмітити і те, що погода була сприятлива. Протягом всіх днів було сонячно і без опадів, за винятком лише п’ятого дня походу, де по дорозі до Штабу ВО УПА ішов дощ, який тривав близько години. В поході, учасники мали змогу побачити різноманітний тваринний і рослинний світ даної місцевості, серед який і багато таких, які занесені до Червоної книги України.
Кінцевим пунктом маршруту став Історико-культурний заповідник м. Острог (Замкова гора). Всі учасники благополучно подолали заздалегідь прокладений маршрут з відстанню в 140 км.
Кожний учасник з цього походу взяв щось для себе: хтось навчився вогонь розкладати, хтось їсти готувати, а хтось навчився просто мовчати, хтось палатку розставляти, а хтось воду фільтрувати, інший історії розповідати, а третій вірші складати.
Хоч і не рання вже весна,
Однак, погода походу розпочиналась не та
Коли група туристів вирушила з Острога.
В Почаїв заїхали в неділю рано
Дорогою сніжку випало чимало.
І не злякавшись снігу і дощу
Всі вирушили в дорогу нелегку
Незважаючи на тяжкість, біль і переживання
Туристи пройшли ці випробування.
Молоді, енергійні, завзяті
Потрібне належне їм віддати.
Ходили стежками, лісами, полями
І жодну з цікавих місцин не минали
Весь маршрут вони подолали
І радістю очі в усіх засіяли
Коли в Острог попали (Олександр Гриценя)
Спробуємо дізнатися в учасників їхні враження від походу.
Запитаємо в найстаршого учасника з дітей (Івана Маліванчука), як йому вдавалося виконувати покладену на нього роль картографа.
- Іване, чи легко тобі було орієнтуватися в поході? Чи виникали труднощі з маршрутом?
- Маршрут був прокладений таким чином, що орієнтуватися було досить легко. Однак, винятком стали два відрізки: 1-й – це від гори Маслятин і до самого Кременця, хоча він був набагато простішим ніж відрізок від Кременця і до с. Стіжок. Ось тут справді орієнтуватися було досить і досить складно, фактично неможливо. Через велику кількість ярів і пагорбів, та несиметричність одне до одного, орієнтуватися в такій місцевості тяжко. На майбутнє, хто буде мандрувати цими місцевостями, потрібно мати GPS, для того щоб вийти у відповідному місці та не блудити. Я назвав це відрізок нашого маршруту «Аномальна зона».
Ось такими враженнями і досвідом ділиться з нами Іван.
- Анна, яким для тебе був цей похід? Ти як одна дівчина серед всіх хлопців. Чи не відчувала ти дискомфорту? Чи не було тобі тяжко іти та нести рюкзак, на рівні із хлопцями?
- Зовсім ні. Я відчувала себе досить комфортно та легко. Іти теж хоч і не дуже легко (особливо перших два дні), але я усвідомлювала і налаштувала себе таким чином, що потрібно це зробити і я це зроблю (Анна Ковальська).
- Дмирте – ти раніше подорожував в подібних походах раніше?
- Так. Осінню мені вдалося побувати в трьохденному поході по Українських Карпатах. Тому, перед походом я усвідомлював, що мене очікує і готувався до того, що буде нелегко (Дмитро Лапчук).
- Для мене це також, (як і в Дмитра) другий похід, однак , з одного боку він був легшим ніж в Карпатах, оскільки йшли, в більшості, по рівнині, але в той час було досить тяжко іти всі сім днів (Федорчук Андрій).
- Коли прозвучала пропозиція іти в похід, та ще й на стільки днів, я із задоволенням погодився. Раніше я не бував у таких довгих, та складних походах, але я дуже хотів відчути і пережити «все на собі», і пройнятися ось тим «духом походу» (Плісецький Ян).
- Я постійно беру участь в спортивних змаганнях, але в похід на декілька днів я не ходив. Ідея походу мені дуже сподобалась. І, також, це реальна можливість отримати довідку про проходження походу першого ступеня складності. Для мене, в мої 13 р. – це велике досягнення. Проте реальність виявилася менш забарвленою ніж мені це уявлялося. Особливо тяжкими були перші два дні. Ідучи, і відчуваючи ось тут біль, яка мене проймала, згадалися слова Шевченка: «Не дав мені Бог нічого, і ринули сльози». Думаю, з цих слів можна зробити висновки про мій стан, мої переживання та мої думки (Крутій Владислав).
- Відеоролик походу: https://www.youtube.com/watch?v=7wEKLMG2FC4&t=333s